День пам’яті та боротьби: Україна вшановує загиблих у полоні, світ – гепатит.
28 липня – день, що вимагає від українців глибокої шани та скорботи. Цього дня наша держава вперше на офіційному рівні вшановує пам’ять Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які загинули, були страчені або закатовані в російському полоні.
Цю трагічну пам’ятну дату, встановлену Верховною Радою у липні 2025 року, встановлено як нагадування про жахіття війни та злочини агресора. Вона приурочена до подій тієї жахливої ночі проти 29 липня 2022 року, коли внаслідок цинічного теракту в колонії окупованої Оленівки загинули десятки українських захисників, що обороняли “Азовсталь” та Маріуполь. Цей день має на меті не лише згадати незламність українського духу, але й привернути увагу світової спільноти до воєнних злочинів, які чинить Російська Федерація. Ми вшановуємо подвиг тих, хто віддав життя за свободу нашої Батьківщини, тих, хто не зламався під тортурами, але загинув у ворожому полоні.
Від боротьби з хворобами до вшанування апостолів.
Паралельно з національною жалобою, 28 липня відзначається Всесвітній день боротьби з гепатитом. Започаткований Всесвітньою організацією охорони здоров’я, цей день покликаний підвищити обізнаність про вірусні гепатити, шляхи їх передачі, методи діагностики та профілактики. Дата обрана не випадково – вона присвячена американському науковцю Баруху Блумбергу, який у 1960-х роках відкрив вірус гепатиту B та започаткував розробку першої вакцини проти нього. Його робота врятувала мільйони життів по всьому світу.
Водночас, православні віряни за новим церковним календарем вшановують пам’ять святих апостолів від 70-ти: Прохора, Никанора, Тимона та Пармена. Ці мужні мужі, будучи учнями та сподвижниками перших апостолів, своєю відданістю вірі та проповіддю Євангелія пройшли шлях до мученицької смерті.
Святий Прохор, єпископ Нікомідії, був неухильним послідовником апостола Івана Богослова. Никанор, один з перших дияконів Церкви, загинув під час гонінь на християн у Єрусалимі. Святий Тимон, єпископ міста Бостри, також віддав життя за поширення християнської віри. Пармен, вірний диякон ранньої Церкви, став жертвою антихристиянських переслідувань. Їхнє життя та жертовність є прикладом незламності духу та відданості своїм ідеалам, що резонує з подвигом сучасних захисників України.