Москва на колінах перед Пекіном: Путін їде випрошувати економічні подачки
На тлі триваючого конфлікту в Україні, який кремлівська пропаганда намагається приховати за ширмою «збитих польотів» та «захисних операцій», візит Володимира Путіна до Пекіна виявив реальне місце Росії у світовій геополітиці. Речник МЗС КНР Го Цзякунь, анонсуючи заплановану зустріч, традиційно перерахував рутинні питання двосторонніх відносин, торгівлі та загальні регіональні теми. Примітно, що в офіційній заяві китайської сторони жодного слова про Україну чи трагічні події, що розгортаються в Європі, не прозвучало. Для Пекіна, схоже, цей кривавий конфлікт не існує, що ставить російську дипломатію у вкрай невигідне становище.
Залежність від «старшого брата»: економічний васалітет замість «особливого партнерства»
На відміну від демонстративної мовчанки Пекіна, у самому Кремлі панує атмосфера передпанічного очікування, яку, втім, старанно намагаються видати за «стратегічне партнерство особливого рівня». Дмитро Пєсков оголосив, що Путін везе до Пекіна майже весь склад російського уряду, включно з міністрами та керівниками найбільших державних корпорацій. Це свідчить про відчайдушну спробу російської еліти, яка опинилася в умовах жорсткої міжнародної ізоляції та санкцій, випросити хоча б якісь економічні преференції у свого китайського «партнера». Головна мета – утримати на плаву занадто залежну від експорту сировини російську економіку.
Ключовим та, ймовірно, найболючішим питанням для росіян, яке обговорюватиметься за зачиненими дверима, стане проект газопроводу «Сила Сибіру-2». Цей амбітний проект, що мав на меті з’єднати арктичні родовища Російської Федерації з китайським ринком через територію Монголії, наразі перебуває на стадії тривалих переговорів і фактично «застряг».
Пєсков, ухиляючись від прямих відповідей на запитання журналістів щодо долі газопроводу, лише розпливчасто заявив, що російська делегація розглядатиме «весь спектр економічних питань». Однак, як свідчать аналітики, Пекін жорстко диктує свої умови. Китайська сторона має намір занижувати ціни на російський газ до мінімального рівня, цілком розуміючи, що для Росії, яка втратила європейський ринок, альтернативних варіантів практично не залишилося.
Цей, як зазначається, 25-й за ліком візит російського президента до Китаю, остаточно закріпить за Росією роль сировинного придатка Піднебесної. Сі Цзіньпін, у свою чергу, готовий забирати російські ресурси практично за безцінь, використовуючи Москву як інструмент тиску на Захід. Однак, Пекін воліє уникати будь-якого публічного обговорення українського питання, зосереджуючись виключно на власних інтересах. Російська Федерація, опинившись у стані економічної ізоляції, буде змушена підписати будь-які угоди, які запропонує китайська сторона, адже так зване «особливе партнерство» насправді виявилося відвертим економічним васалітетом.