Тільки п’ятеро ченців Московського патріархату відгукнулися на заклик про допомогу Києво-Печерській лаврі після обстрілу
Після ракетного удару російських військ по Києво-Печерській лаврі в ніч на 15 червня, реальну допомогу у порятунку пошкоджених святинь запропонували лише п’ять ченців, які перебували під юрисдикцією Московського патріархату. До такої думки дійшов намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Православної Церкви України (ПЦУ) єпископ Авраамій.
За словами єпископа, він до останнього сподівався, що решта їхніх братів – а це 135 ченців – приєднаються до відновлювальних робіт. Проте, як зазначив намісник, реальність виявилася зовсім іншою. Зі 140 братій, які перебували на території лаври, тільки п’ятеро зголосилися допомогти тим, хто рятував святиню в ту ніч. “Виникає питання: де інші? Невже їм байдужа святиня?” – риторично запитав єпископ Авраамій, нагадуючи про постійні заяви представників Московського патріархату про захист віри та боротьбу з “оскверненням” святинь. “Насправді ми бачимо інше: їм святиня не потрібна”, – констатував він.
Єпископ Авраамій також звернувся до ченців Московського патріархату із закликом повернутися під юрисдикцію ПЦУ, підкресливши, що “ніхто нікого не виганяє з лаври”. Суть питання, за його словами, полягає у виборі – чи хочуть вони й надалі залишатися в єдності з Москвою після подій, що сталися. “Закликаю, поки є можливість, повернутися. Ми вас чекаємо. Хочеться вірити, що ви почуєте голос Божий і повернетеся в юрисдикцію помісної Православної Церкви України”, – сказав намісник.
Наслідки російської атаки та роботи з відновлення
Удар російських військ завдав значних пошкоджень 19 об’єктам культурної спадщини на території Києво-Печерської лаври. Найбільше постраждав Успенський собор, де близько 80% дахової частини було зруйновано.
Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” частково відновив роботу для відвідувачів 19 червня. Відтепер доступні Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця, Церква Спаса на Берестові, Трапезна церква та музейні експозиції. Богослужіння проводяться згідно з встановленим графіком у Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських.
Після завершення аварійно-рятувальних робіт спеціальна комісія проведе детальне обстеження пошкоджених пам’яток. На підставі її висновків буде розроблена проєктна документація для подальшої масштабної реконструкції. За попередніми оцінками, повне відновлення лаври вимагатиме близько двох років та значних фінансових вливань – приблизно 500 мільйонів гривень. Кабінет Міністрів України вже виділив кошти на першочергові роботи в Успенському соборі.
Таким чином, обстріл російськими військами Києво-Печерської лаври не лише спричинив значні руйнування, але й виявив глибокі розбіжності та відмінності у ставленні ченців Московського патріархату до збереження українських святинь, порівняно з тими, хто прагне єдності з Помісною Православною Церквою України.