Харків може отримати віртуальний музей незавершеної АЕС: що приховують архіви ХАТЕЦ
Харків’яни та всі українці незабаром отримають унікальну можливість зазирнути в минуле і побачити, якою могла б стати Харківська атомна теплоелектроцентраль (ХАТЕЦ), якби радянська влада довела масштабний проєкт до кінця. Спеціалізований веб-ресурс, який планується запустити до вересня 2026 року, обіцяє оприлюднити тисячі архівних документів, пов’язаних із цим амбітним, але незавершеним будівництвом.
Ідея створення ХАТЕЦ виникла як спроба знизити залежність енергетичної системи СРСР від вугілля, яке тоді домінувало у виробництві тепла на всіх теплоелектроцентралях колишніх республік. Радянське керівництво планувало аналогічні атомні теплоцентралі не лише під Харковом, а й біля Одеси та в Криму, прагнучи диверсифікувати енергетичні потужності.
Етапи будівництва та причини зупинки
Офіційний старт будівництва ХАТЕЦ у селі Бірки під Харковом датується 1984 роком. Перші згадки про проєкт з’явилися у пресі наступного року, під час робіт над першою чергою. Проте, процес будівництва гальмувався, про що свідчать розповіді очевидців. Навіть архівні відеоматеріали, ймовірно, зняті для передачі “Время”, передають атмосферу невизначеності: будівельники, стоячи на тлі напівозведених цегляних споруд, висловлювали здивування через відсутність необхідних дозвільних документів та приймальної комісії для проєкту.
Планувалося, що поруч з електростанцією з’явиться ціле містечко для її працівників. Однак, роботи припинилися на ранніх стадіях, залишивши по собі лише кілька незавершених висоток та частину школи, на фасадах яких досі можна побачити написи “1986 рік”. У буремні 90-ті роки багато будівельних матеріалів, включаючи цеглу та плити, було розібрано місцевими жителями, тож від колись масштабного будівництва залишилися переважно лише каркаси.
Технічні характеристики та майбутній веб-ресурс
Згідно з проєктною документацією, ХАТЕЦ мала бути схожою на Чорнобильську АЕС і передбачала чотири енергоблоки. Очікувалося, що перші два з них будуть введені в експлуатацію у 1993 та 1995 роках. Однак, брак фінансування та низька якість організації будівельних робіт зробили ці плани нереалістичними.
Запланований до запуску веб-ресурс, над яким працює Центральний державний науково-технічний архів України, стане справжньою скарбницею інформації. Він продемонструє понад 9000 документів, що стосуються незбудованої ХАТЕЦ, яка мала потужність 2 мільйони кіловат. Користувачі матимуть доступ до проєктної документації, детального листування представників радянської влади, документального фільму за участю тих, хто мав брати участь у будівництві, а також до віртуальної 3D-моделі станції. Науковці обіцяють щоденно публікувати нові матеріали: фрагменти архівних справ, художні інтерпретації ідеї ХАТЕЦ, а також офіційні накази партійних органів щодо будівництва.
Актуальність дослідження в сучасному контексті
Директор архіву Марат Балишев підкреслив, що дослідження проєкту ХАТЕЦ має на меті знайти відповіді на низку важливих питань. “Чому будівництво обрали саме для цієї локації? Як би виглядав регіон, якби електростанція була реалізована? Яким був би її вплив на енергетичну безпеку міста та області? І, що найважливіше, як наявність такого потенційно небезпечного об’єкта, як велика ядерна теплоцентраль, біля багатомільйонного міста вплинула б на ситуацію під час повномасштабної війни?” – ставить питання Балишев, підкреслюючи, що проєкт стане не просто історичною реконструкцією, а глибоким осмисленням.
Це дослідження надасть можливість не лише дізнатися про забутий інфраструктурний проєкт, але й переосмислити його потенційні наслідки для сучасного життя України, особливо в контексті енергетичної безпеки та викликів воєнного часу.