Від заводу до храму: історія костелу Святого Миколая у Кам’янському
За зовнішнім спокоєм костелу Святого Миколая в Кам’янському, відомого сьогодні як пам’ятка архітектури, ховається багата та насичена історія. Як повідомляє “Дніпро Регіон”, цей культовий заклад свою появу завдячує розвитку промисловості міста.
Наприкінці XIX століття, коли в Кам’янському (тоді ще Олександрівську) активно будувався металургійний завод, потужний потік робітників та їхніх родин, прибулих з-під Варшави, спричинив формування доволі численної католицької громади. У 1888 році, коли розпочалося формування католицької громади, вже існувала потреба в орендованому молитовному будинку. Однак, зі зростанням громади, цей простір став занадто малим для всіх парафіян.
Справжній поштовх до появи величного храму надав директор-розпорядник Дніпровського заводу Ігнатій Ясюкович. За його ініціативою, згідно з проєктом архітектора Хорманського, розпочалося будівництво костелу Святого Миколая. Цей величний храм, розрахований на 500 віруючих, постав впродовж 1895-1897 років. До початку Першої світової війни католицька громада Кам’янського вже налічувала близько 7 тисяч осіб, свідченням чого стала побудована будівля.
Буремні роки та відродження
З настанням радянської доби, а саме після революційних подій, періоду голоду та масової еміграції, громада католиків значно зменшилася, залишивши менше півтисячі парафіян. Вже 12 грудня 1929 року, згідно з інструкціями НКВС, храм було закрито. Настоятель костелу, ксьондз Яків Розенбах, зазнав репресій: його заарештували, заслали на Соловки, а в 1938 році розстріляли.
Подальше існування будівлі було сповнене кардинальних перетворень. Костел побував Польським клубом, служив збірним пунктом військкомату, а під час гітлерівської окупації був перетворений на стайню для німецької понтонної частини. Після звільнення територій, будівля використовувалася різноманітно: тут розміщувався призовний пункт, філія університету марксизму-ленінізму, планетарій, морська школа, майстерні художнього фонду, склад меблів та навіть кооперативи.
Із здобуттям незалежності України, на початку 1990-х років, хвиля суспільного відродження торкнулася й Кам’янського. Містяни об’єдналися в ініціативну групу з порятунку костелу. У березні 1992 року було офіційно зареєстровано римо-католицьку громаду, що дало змогу повернути храм парафіянам.
Внутрішнє оздоблення та правила відвідування
Сьогодні костел Святого Миколая є діючим храмом та пам’яткою архітектури, що перебуває під охороною держави. В інтер’єрі збереглося чимало деталей, що створюють атмосферу духовності. Так, з правого боку в боковій наві розташований підсвічник у вигляді дерева, де віруючі можуть поставити свічку за пожертву. Традиційно в католицьких храмах свічки ставлять на одному підсвічнику як за упокій, так і за здоров’я.
Поряд можна побачити старовинний образ Божої Матері, який нещодавно був повернутий до костелу. У храмі також зберігаються статуї святих Антонія, Миколая, Варвари та Казимира.
Перед відвідуванням храму варто пам’ятати про певні правила: чоловікам при вході слід зняти головний убір. Жінкам дозволяється заходити без хустки, допускається одяг у брюках. Важливо вимкнути мобільні телефони, щоб не переривати молитву. Якщо є бажання приєднатися до спільної молитви, слід обрати зручне місце. На сайті парафії громада пропонує віртуальну екскурсію храмом.