Грецький парадокс: найдорожче метро у світі – найдешевше для пасажирів
У 2024 році в Салоніках, другому за величиною місті Греції, було запущено лінію метрополітену, яка справедливо здобула репутацію найдорожчої у світі. Вартість її будівництва перевищила позначку у три мільярди євро. Цей багаторічний проєкт, що тривав 18 років, став справжнім викликом для містобудівників та інженерів.
Археологічні скарби та фінансові виклики
Протягом майже двох десятиліть будівельні роботи супроводжувалися численними зупинками через унікальні археологічні знахідки. За цей час було виявлено понад 300 тисяч історичних артефактів, кожен з яких вимагав ретельного дослідження та збереження, що неминуче впливало на терміни виконання робіт та бюджет проєкту. Зрештою, вартість одного кілометра цієї підземної магістралі сягнула понад 300 мільйонів євро, що ставить її в один ряд із найдорожчими інфраструктурними проєктами у світовій історії.
Попри колосальні витрати на будівництво, нова лінія метрополітену в Салоніках пропонує пасажирам надзвичайно доступні тарифи. Вартість разового квитка становить лише 0,60 євро, що еквівалентно приблизно 30 гривням. Місячний абонемент обійдеться в 16 євро (близько 820 гривень). Ці показники роблять метро Салонік одним із найдоступніших видів громадського транспорту в Європі.
Для порівняння, нещодавнє зростання цін на громадський транспорт у Києві призвело до того, що разовий проїзд тепер також коштує 30 гривень, а місячний безлімітний проїзний – 4 875 гривень. Це свідчить про значний контраст у ціновій політиці між двома містами, попри величезну різницю у вартості будівництва їхніх метрополітенів.
Нова лінія метрополітену в Салоніках — це перша повністю автоматизована система в Греції. 13 станцій цієї підземної гілки обладнані безпечними скляними перегородками, що відділяють колії від платформ, з автоматично системою дверей, яка синхронізується з прибуттям потягів. Пасажири, що подорожують у голові та хвості поїздів, можуть насолоджуватися безперешкодним видом на тунель завдяки великим панорамним вікнам.
Цей грецький приклад демонструє, що висока вартість інфраструктурного проєкту не завжди означає високі тарифи для кінцевого споживача. Зокрема, в Салоніках, успішне завершення тривалого та складного будівництва було доповнено соціально-орієнтованою ціновою політикою, що робить метрополітен доступним для широких верств населення.