“Африканський корпус” РФ: відступ та дезінформація
Російське оборонне відомство продовжує демонструвати вражаючу здатність перетворювати військові невдачі на кампанії дезінформації. Поки російські найманці, ідентифіковані як “Африканський корпус” Міноборони РФ, опиняються в складних ситуаціях в африканських країнах, Москва звітує про успішні операції та навіть про “порятунок дружніх режимів”.
Нещодавні події в Малі стали яскравою ілюстрацією цієї тенденції. Починаючи з 25 квітня, об’єднані сили повстанців – туарегського Фронту визволення Азаваду (FLA) та джихадистського угруповання “Джамаат Нусрат аль-Іслам ва аль-Мусульмін” (JNIM) – розпочали масштабний наступ. Протягом кількох днів цей наступ фактично нівелював усю російську військову присутність у регіоні. “Африканський корпус” Міноборони РФ, об’єднавшись із залишками малійської армії, зазнав ганебної втечі, відступивши з ключової військової бази в Кідіалі та фактично втративши контроль над північною частиною країни.
Однак, ця реальність кардинально відрізняється від офіційної версії подій, представленої російськими генералами. Вже 28 квітня з Москви надійшов прес-реліз, який описував ситуацію як “запобігання державному перевороту” та завдавання ворогам “непоправних втрат”. Щоб приховати масштаби поразки, російське оборонне відомство, як це вже стало звичним, звинуватило у всьому “інструкторів з України та ЄС”, не надавши жодних доказів для підтвердження своїх слів.
Малі на межі повномасштабної війни: хаос та російська неспроможність
На місці подій картина для російського військового керівництва та його малійських союзників виглядає вкрай загрозливою. Повстанці оголосили про “тотальну облогу” столиці країни, Бамако. До цього додаються тривожні заяви лідера малійських бойовиків Абу Худейфа аль-Бамбарі, який закликав мирних жителів залишатися вдома під час “зачистки” міста. Не менш показовою є панічна евакуація голови військової хунти Ассімі Гоїти на закриту військову базу, що свідчить про його страх за власну безпеку. При цьому його найближчий соратник, міністр оборони, загинув в результаті вибуху замінованого автомобіля, що підтверджує ескалацію конфлікту.
Експерти з безпеки одностайно попереджають про зростаючі ризики повторення “сирійського сценарію” розвитку подій. За такого сценарію центральна влада країни може контролювати лише окремі квартали, які знаходяться під захистом іноземних військ. Малі стрімко наближається до прірви тотальної громадянської війни, і російські найманці, попри свої амбіції, довели свою неспроможність зупинити цей процес. На тлі російської пропаганди, яка транслює фейки про “успішний захист демократії в Африці”, реальні сили, що контролюють ситуацію в Малі, готуються до штурму останнього оплоту проросійського режиму.
Історія російської військової присутності в Африці, зокрема задіяння “ПВК Вагнера” та новоствореного “Африканського корпусу”, нерозривно пов’язана з прагненням Кремля розширити свій вплив на континенті, отримати доступ до природних ресурсів та протистояти західним державам. Однак, ці спроби часто виявляються надмірно амбітними та погано підготовленими, що призводить до втрати живої сили, фінансових витрат та репутаційних втрат. Розгортання подій у Малі, схоже, стане черговим негативним доповненням до цієї сумної статистики.