Трагічна звістка з фронту
4 серпня 2026 року на Дніпропетровщині, біля селища Тихе, обірвалося життя солдата Андрієнка Олександра Володимировича. 37-річний захисник віддав своє життя, боронячи українську землю від ворожих загарбників. Сумну новину повідомив міський голова Кам’янського Андрій Білоусов.
Олександр Андрієнко народився 2 лютого 1989 року в місті Кам’янське. Його життєвий шлях, що мав тривати ще багато років, обірвався занадто рано. У 2015 році він здобув освіту у Дніпродзержинському фізкультурному технікумі. Його професійні навички та життєві плани, ймовірно, були пов’язані зі спортом чи фізкультурою, але доля розпорядилася інакше.
Шлях Героя
З перших днів повномасштабного вторгнення, у вересні 2025 року, Олександр добровільно став на захист України. Він приєднався до лав Збройних Сил, усвідомлюючи всю небезпеку, але керований глибоким почуттям патріотизму та відповідальності за майбутнє своєї держави. Його рішення було продиктоване бажанням відстояти мир та свободу для своїх співгромадян.
На жаль, доля розпорядилася так, що війна забрала його життя. На полі бою, захищаючи українську землю, він виявив найвищу доблесть та самовідданість. Його ім’я навіки вписане в історію України як ім’я справжнього Героя.
Прощання з воїном
Олександр залишив у скорботі найрідніших: дружину, сина, батьків та брата. Їхнє горе неможливо виміряти, адже вони втратили кохану людину, опору та захисника.
Прощання з полеглим воїном відбудеться 10 серпня. Панахида розпочнеться о 10:00 у Козацькій Церкві Пресвятої Покрови ПЦУ, розташованій за адресою: вулиця Сергія Слісаренка, 34. Похорон Олександра Андрієнка відбудеться об 11:00 на Алеї Героїв кладовища по вулиці Весняній. Це місце стане останнім прихистком для воїна, який віддав своє життя за свободу України.
Міська влада Кам’янського висловлює найщиріші співчуття рідним та близьким полеглого героя. Вічна пам’ять та слава Олександру Андрієнку, який став прикладом мужності та відданості Батьківщині. Його жертва не буде забута, а його подвиг надихатиме майбутні покоління.
Ця трагічна втрата ще раз нагадує про високу ціну, яку Україна платить за свою незалежність. Кожен полеглий герой – це невимовний біль для всієї країни, але водночас і символ незламності духу українського народу.