У міжнародних ЗМІ з’явилися незаперечні докази значних збитків, завданих російському морському вантажопотоку успішними діями Сил оборони України. Черговий цивільний корабель, який обслуговував економічні інтереси РФ, виведений з ладу і являє собою обгорілу металеву конструкцію.
Ексклюзивне відео з повітря, опубліковане 30 вересня 2026 року авторитетним турецьким виданням Taka Gazete, демонструє наслідки атаки.
Наслідки удару по суховантажу VOLGA-4007
На кадрах детально зафіксовано суховантаж VOLGA-4007, який дрейфує біля узбережжя міста Трабзон, за 300 кілометрів від російських кордонів. Судно зазнало найтяжчих пошкоджень у серпні, одразу після виходу з порту Новоросійська, внаслідок атаки з боку України. Пожежа повністю знищила кормову надбудову та ходовий місток, випаливши кілька рівнів внутрішніх приміщень. На палубі розплавилися рятувальні шлюпки та навігаційне обладнання. За оцінками фахівців, корабель втратив системи зв’язку, керування та орієнтації, що робить його подальші рейси неможливими до проведення багатомільйонного капітального ремонту.
Інцидент стався наприкінці літа. На борту судна VOLGA-4007 перебували 13 членів екіпажу: десять громадян Індії та троє громадян Азербайджану. Суховантаж, побудований у 1989 році, формально ходив під прапором Островів Кука, що традиційно використовується РФ для обходу санкцій.
Ця подія стала черговим свідченням вразливості російського флоту в Чорному морі. Операції українських сил у Чорному морі стали регулярною практикою, спрямованою на кораблі так званого тіньового флоту та судна, задіяні в логістиці РФ. Такі атаки посилюють тиск на морські маршрути, якими Росія намагається підтримувати постачання та вивозити ресурси попри санкції. За даними українських сил, 27 вересня було уражено суховантажний балкер Aroyat, який прямував до російського порту. Після удару на судні почалася пожежа, є жертви серед екіпажу, до якого входили громадяни Єгипту, Сирії та Туреччини. Зазначається, що саме це судно раніше вже використовувалося для експорту українського зерна.
Український «кінетичний» тиск на російську портову інфраструктуру створив структурні проблеми російському зерновому експорту. Атаки в червні та липні зупинили трафік РФ через Азовське море, заблокувавши понад третину експорту зерна. Подальші атаки в серпні суттєво підірвали операційні можливості найбільшого російського порту — Новоросійська, через який проходить 40% морського зернового експорту. У серпні експорт основних зернових культур показав падіння в 3,5 раза проти серпня минулого року, до 1,7 млн тонн. Зокрема, експорт пшениці обвалився у 3,8 раза. Масована українська атака на порт Новоросійськ у ніч на 12 серпня 2026 року порушила роботу порту та зупинила операційну діяльність трьох зернових терміналів. Пожежі фіксувалися на територіях НКХП і НЗТ, а також поблизу КСК. Найбільшої шкоди було завдано НКХП: візуально підтверджено руйнування вантажної галереї та пошкодження нового силосного парку. Відновлення перевалки потребувало від одного до чотирьох місяців.
У серпні судновласники почали більше уникати російських чорноморських портів, що звузило пропозицію доступного тоннажу. Фрахт різко подорожчав: якщо до атаки на Новоросійськ ставка на перевезення 30 тис. тонн до Єгипту становила близько $40 за тонну, то на початку вересня сягнула приблизно $80 за тонну. Порти Азово-Чорноморського басейну, передусім чорноморські глибоководні порти, є основою експортної зернової логістики. У 2025/26 маркетинговому році морським шляхом було експортовано 52,7 млн тонн зерна. Через порти Азово-Чорноморського басейну пройшло 46,3 млн тонн. Основний потік чорноморського експорту забезпечує п’ятірка глибоководних зернових терміналів: КСК, НЗТ і НКХП у Новоросійську, ЗТКТ у Тамані, ТЗТ у Туапсе.
Також повідомляється, що 30 вересня 2026 року міністерство оборони РФ заявило про знищення у північно-західній частині Чорного моря сухогруза, який доставляв в порт “Одеса” військове майно та вантажі подвійного призначення для ЗСУ.