Національний мультипредметний тест (НМТ) 2026: випробування нервів чи справедлива оцінка знань?
Цьогорічна основна сесія Національного мультипредметного тесту, що триває в Україні з 20 травня до 25 червня, дедалі частіше стає не прозорим інструментом оцінювання знань, а справжнім випробуванням для психіки українських підлітків. На тлі тисяч випускників, які борються за право здобувати вищу освіту, навколо системи проведення іспитів спалахнув гучний скандал. Критику системи тестування на найвищому державному рівні вже назвали такою, що не відповідає принципам рівного доступу до навчання.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець виступив із офіційною заявою, у якій назвав нинішній НМТ “перевіркою на нервовий зрив” та “іспитом без гарантій”. За його словами, необхідність складати чотири предмети поспіль вимагає від абітурієнтів миттєвого перемикання уваги та адаптації до чотирьох різних логік мислення. Таке психоемоційне навантаження є надзвичайно важким навіть для дорослих, а тим більше для школярів, які перебувають у стані хронічного стресу через війну. Таким чином, система вимірює не глибину знань, а стійкість підлітків до фізичного та морального виснаження.
Тестування, що ставить у глухий кут навіть досвідчених педагогів
Одним із найілюстративніших доказів недосконалості екзаменаційних завдань є той факт, що максимальну планку у 200 балів дедалі частіше не можуть набрати навіть досвідчені вчителі. Омбудсмен навів приклад вчительки історії з 18-річним стажем, яка вирішила особисто пройти тестування. Результат педагога зупинився на позначці 183 бали.
Аналіз причин низьких балів виявив серйозні системні вади:
- Невідповідність шкільній програмі: Включення до екзаменаційних блоків специфічних тем і питань, які взагалі не вивчаються в межах стандартної шкільної програми.
- Нерівномірний розподіл завдань: Хаотичне розподілення тестових завдань між варіантами, що ускладнює логічне мислення.
- Парадокс “надмірного аналізу”: Великий багаж знань та глибокий професійний досвід змушують людей сумніватися у примітивних або некоректно сформульованих варіантах відповідей.
Лубінець наголосив, що за таких умов успішне складання іспиту стає неможливим без залучення дорогих приватних репетиторів та додаткових платних курсів. Це автоматично дискримінує дітей з малозабезпечених родин, позбавляючи їх шансу на рівну конкуренцію під час вступу.
Технічні збої та резонансна позиція Міністерства
Окремим блоком проблем є жахлива технічна сторона проведення тестування. Задокументовано численні випадки, коли системні збої нівелювали роки підготовки найкращих учнів. Одна з учасниць НМТ – золота медалістка та призерка олімпіади з біології – була змушена складати іспит в умовах повного технічного хаосу. Під час тестування постійно зависав комп’ютер, не працювала мишка, а завдання відображалися некоректно. Попри звернення до інструкторів, проблему так і не вирішили, що призвело до втрати дорогоцінного часу та поставило під загрозу вступ дівчини до медичного університету.
На тлі цієї критики позиція профільного міністерства виглядає доволі резонансною. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий відверто порадив абітурієнтам, які не впевнені у своїх силах, відмовитися від планів на вищу освіту та обрати професійно-технічний чи коледжний фах.
Освітня реформа потребує негайного виправлення технічних та методологічних помилок. Вимагаючи від українських дітей абсолютної бездоганності під час війни, сама державна екзаменаційна система не здатна гарантувати їм навіть елементарної технічної стабільності. Майбутнє української науки та медицини не повинно залежати від того, чи зависне комп’ютер під час тесту, а талановиті діти заслуговують на повагу до своєї праці.