23 липня народна артистка України Алла Кудлай відзначила своє 72-річчя. Її голос, що звучить на українській сцені майже пів століття, став синонімом сотень записів, що стали справжніми хітами, і досі живуть власним, яскравим життям.
Народившись 23 липня 1954 року на Чернігівщині, в селі Лосинівка Ніжинського району, Алла Кудлай обрала шлях музики. Після навчання в Ніжинському педагогічному інституті, у 1978 році вона стала провідною солісткою Державного українського народного хору імені Григорія Верьовки.
Шлях до визнання та підтримка Ніни Матвієнко
Молода виконавиця потрапила до знаменитого колективу майже одразу після приїзду з рідного Ніжина. Її талант був помічений художнім керівником хору, Анатолієм Авдієвським. “Мене взяли в колектив одразу, як приїхала з Ніжина. Прослухав Авдієвський — а я співала і академічним голосом, і народним — і забрали на гастролі. На ходу вчила всю програму. А допомагала мені Ніна Матвієнко”, – згадувала співачка.
Ніна Матвієнко, вже тоді відома солістка, не тільки ділилася досвідом та допомагала опановувати складний репертуар. Вона активно підтримувала Аллу Кудлай: дарувала народні пісні, познайомила зі своєю художницею, яка створила для дебютантки перший сценічний костюм, і навіть ділилася родинними кулінарними секретами.
Формування власного стилю та знакові пісні
У 1984 році співачка перейшла до естрадно-симфонічного оркестру Держтелерадіо України. Саме в цей період почав формуватися її індивідуальний репертуар, який згодом приніс їй всенародну любов. Серед найвідоміших пісень того часу — “Хлопці кучеряві”, “Пахне м’ята”, “Любов-чаклунка”, “Чуєш, мамо”, “Три поради” та інші.
За роки творчої діяльності Алла Кудлай записала до фонду Українського радіо близько 600 творів українських авторів, а також 25 маловідомих народних пісень. Від 2001 року вона також ділилася своїми знаннями та досвідом, працюючи професором кафедри естрадного співу Київського університету культури і мистецтв.
Визнання її таланту не залишилося поза увагою. У 1997 році співачці було присвоєно звання народної артистки України, а у 2008-му – нагороджено орденом княгині Ольги III ступеня. Її концерти збирали повні зали не лише в Україні, але й за кордоном, зокрема у США, Канаді, Німеччині, Чехії, Китаї.
Однією з пісень, що міцно асоціюється з Алою Кудлай, стала “Красива жінка незаміжня”. Поет Анатолій Матвійчук розповідав, що написав слова саме для неї, а музику згодом створив композитор Олександр Морозов. “Вірші до цієї пісні я присвятив саме їй, і згодом композитор Олександр Морозов написав до них чудову музику. Так почався новий пісенний і життєвий цикл цієї співачки”, – згадував Матвійчук.
Сама Алла Кудлай завжди підкреслювала, що пісня для неї – це не просто слова та мелодія. Її творчий принцип полягав у тому, що “У пісні має бути поезія, без цього пісня не буде жити”.
Її запрошували працювати до Росії, обіцяючи успіх та славу, але з вимогою змінити ім’я – на це співачка категорично не погодилася. У 2006 році вона також зробила крок у політичне життя, ставши депутаткою Броварської районної ради на Київщині.
Патріотична позиція та відданість публіці
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Алла Кудлай залишилася вдома. Разом із сусідкою вона пекла пироги для бійців територіальної оборони, а згодом активно виступала перед українськими військовими. “На таких концертах панує особлива атмосфера. Знаєте, від наших воїнів йде позитивна енергетика та якесь неймовірне тепло. Це — вражаючі люди. Щодня молюся за них, адже це — наш захист і віра наша”, – ділилася своїми враженнями співачка.
Її творчість цінував навіть український дисидент і політик Левко Лук’яненко, називаючи її своєю улюбленою виконавицею.
Алла Кудлай здобула любов публіки завдяки своєму щирому голосу, природній українській красі та пісням, які не потребують довгих пояснень. Її досягнення, патріотична позиція та відданість народній пісні є прикладом для багатьох. У день її народження українці бажають артистці здоров’я, сил та натхнення для нових виступів і ще багатьох років творчого життя поруч зі своєю вдячною аудиторією. Многая літа!