Головна вулиця Дніпра — проспект Дмитра Яворницького. Він простягається через серце міста зі сходу на захід довжиною 5 кілометрів і пронизує три адміністративних райони: Соборний, Шевченківський і Центральний. Це не просто транспортна магістраль — це серце міста, де зосереджено ділове, культурне та громадське життя, а кожен квартал є живою сторінкою двовікової міської історії.
Назви проспекту протягом історії
Проспект формувався одночасно із заснуванням Катеринослава наприкінці XVIII століття і змінив кілька назв:
- Велика вулиця / Велика Бульварна — перша назва від заснування міста
- Катерининський проспект — 1834–1923
- Проспект Карла Маркса — 1923–2016
- Проспект Дмитра Яворницького — з 19 лютого 2016 року донині
У 2016 році в рамках декомунізації проспект отримав ім’я видатного українського історика, археолога, етнографа, фольклориста та академіка Всеукраїнської академії наук Дмитра Яворницького (1855–1940), який тривалий час жив і працював у Катеринославі та заснував Дніпропетровський національний історичний музей.
Як виник проспект
За задумом архітектора Клода Геруа, який розробляв план Катеринослава за наказом Катерини II, центральний проспект мав стати парадною магістраллю нового губернського міста — широкою, з бульварами та репрезентативною забудовою. Одразу було передбачено два бульвари вздовж проспекту і лінії трамвайних колій, що зв’язали б центр з іншими частинами міста.
Вже у XIX столітті проспект набув столичного лоску: тут відкривалися кінотеатри «Люкс», «Модерн», «Палас», зимовий театр, музеї, ресторани, електричні ліхтарі. Керівники інших міст спеціально приїжджали до Катеринослава, щоб повчитися стилю міської забудови.
Головні пам’ятки та будівлі
Дніпропетровський національний історичний музей (пр. Яворницького, 16) — один з найстаріших і найбільших музеїв України. Засновано у 1849 році. У дворі — кам’яні скіфські та половецькі «баби», козацькі гармати та пам’ятник самому Яворницькому. Тут же — могила вченого, яка є пам’яткою національного значення.
Будинок Хренникова — Гранд-готель «Україна» (вул. Короленка, 2, поряд з проспектом) — шедевр українського модерну 1910–1913 років. Ініціатором будівництва саме в цьому стилі був особисто Дмитро Яворницький — товариш промисловця Хренникова. Усередині свого часу був навіть театральний зал.
Готель «Асторія» (пр. Яворницького, 66) — пам’ятка архітектури 1912 року у суміші класицизму з модерном. За роки свого існування встигла побувати штабом більшовицького перевороту, штабом УНР Петлюри та штабом Вільної території Махна. Про неї писав Олексій Толстой у романі «Ходіння по тортурах».
Будинок губернатора (1840–1850 роки) — один з небагатьох збережених зразків класицистичної забудови першої половини XIX століття.
Головпоштамт — монументальна радянська будівля, що й сьогодні є впізнаваним орієнтиром проспекту.
Спасо-Преображенський кафедральний собор (поблизу пр. Яворницького, 67К) — головний храм Дніпра, зведений за ініціативи Катерини II. Будівництво розпочалось у 1786 році, але після смерті цариці зупинилось. У 1835 році фундамент заклали наново, вже меншого розміру. За початковим планом собор мав бути заввишки понад 137 метрів — на 70 сантиметрів вище за собор Святого Петра в Римі.
Костьол святого Йосипа — неоготична будівля 1877 року біля парку Шевченка. За радянських часів тут розміщувалися бібліотека, спортзал, управління лотерей. У 2009 році після численних протестів повернутий римо-католицькій громаді.
Троїцький собор — почали будувати у 1842 році. Архітектори — Людвик Шарлемань-Боде та П’єтро Вісконті. У 1862 році поруч збудували дзвіницю, яка на той час була найвищою будівлею міста.
Катеринославський бульвар (пішохідна зона) — перша пішохідна вулиця Дніпра, відкрита у вересні 2004 року. До цього там простягалася асфальтована дорога. На бульварі — будівля колишньої міської думи та пам’ятник бізнесмену Геннадію Аксельроду.
Найстаріша будівля проспекту — корпус Потьомкінської шовково-суконної фабрики (пр. Яворницького, 106). Зведена ще наприкінці XVII — на початку XVIII століття.
Від чого починається і де закінчується проспект
Сучасний проспект починається поблизу пам’ятника Слави у Нагірному районі, спускається до заплави Дніпра, проходить через стародавню Половицю — нинішній міський центр — і закінчується Вокзальною площею неподалік від залізничної станції Дніпро-Головний. Тут же, на Вокзальній площі, встановлено Хрест загиблим від Голодомору 1932–1933 років.
Проспект сьогодні
Сьогодні проспект Яворницького залишається діловою та культурною серцевиною Дніпра. Тут розташовані виконавчий комітет Дніпровської міської ради, театр опери та балету, університети, готелі та торгові центри. Водночас збережена стара забудова XIX–початку XX століть робить проспект справжнім відкритим музеєм архітектури під відкритим небом.
Майже всі споруди старої забудови проспекту так чи інакше пов’язані з іменем Яворницького: він консультував будівельників, впливав на стиль споруд, брав участь у засіданнях міської думи і залишив по собі місто, де кожен будинок має свою детально задокументовану історію.
Часті запитання
Як називалася головна вулиця Дніпра до 2016 року? Проспект Карла Маркса. До 1923 року — Катерининський проспект.
Чому проспект назвали на честь Яворницького? Дмитро Яворницький — видатний історик, засновник головного музею міста, який прожив у Катеринославі більшу частину свого життя і задокументував його минуле. Майже всі споруди старої забудови проспекту пов’язані з його ім’ям.
Яка найстаріша будівля на проспекті? Корпус колишньої Потьомкінської фабрики під номером 106 — зведена наприкінці XVII–початку XVIII століття.
Скільки кілометрів у проспекту Яворницького? 5 кілометрів від Нагірного району до Вокзальної площі.