Сі Цзіньпін: Тайвань – “незмінна історична місія”, а армія – на “глиняних ногах”
Напередодні 105-ї річниці заснування Комуністичної партії Китаю, яка відзначатиметься 1 липня 2026 року, голова КНР Сі Цзіньпін виступив із програмною промовою, де озвучив амбітні плани щодо перекроювання політичної карти Азії. Центральним елементом його виступу, який транслював телеканал France 24, стало питання Тайваню. Сі Цзіньпін заявив, що “вирішення тайванського питання” є “незмінною історичною місією” Комуністичної партії та заповітною мрією китайського народу, від якої Пекін не відмовиться ні за яких обставин. При цьому він закликав до рішучої протидії будь-якому втручанню третіх країн, не називаючи конкретно Сполучені Штати Америки чи їхніх союзників у регіоні.
Внутрішні виклики та боротьба з корупцією
Паралельно з зовнішньополітичними заявами, Сі Цзіньпіну довелося визнати та пояснити серйозну внутрішню кризу, яка охопила вище керівництво країни. Зокрема, він пообіцяв продовжити “нещадну боротьбу з корупцією”, яка, за його словами, останнім часом паралізувала оборонний сектор Китаю. Масштаб цієї проблеми вражає: за останні три роки два міністри оборони втратили свої посади, а склад Центральної військової комісії, найвищого військового органу КНР, був значно скорочений через масові арешти генералів, яких звинуватили у привласненні державних коштів.
Щоб відновити похитнутий авторитет та продемонструвати рішучість, китайський лідер пообіцяв за будь-яку ціну зміцнити та модернізувати Збройні сили, гарантувавши “абсолютне керівництво партії” над ядерною зброєю та армією. “Ми маємо просувати модернізацію національної оборони та Збройних Сил”, – наголосив Сі Цзіньпін.
Міжнародні експерти сумніваються у боєздатності НВАК
Однак, попри заяви про модернізацію, провідні міжнародні військові аналітики висловлюють значний скептицизм щодо реальної боєздатності Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Експерти вважають, що масштабна антикорупційна чистка, яка призвела до усунення ключового військового керівництва, суттєво ослабила китайську військову машину. На їхню думку, вона перетворилася на “колоса на глиняних ногах”, який зараз фізично не готовий до ведення тривалих та ефективних бойових дій.
Контекст: Заява Сі Цзіньпіна про “вирішення тайванського питання” є частиною давньої політики Китаю, який вважає Тайвань своєю провінцією, що має бути возз’єднана з материком, навіть силою. З моменту громадянської війни у Китаї у 1949 році, Тайвань (офіційно Республіка Китай) функціонує як самокерована держава. Міжнародна спільнота, зокрема США, зберігає “стратегічну двозначність” щодо готовності втрутитися у разі конфлікту, водночас закликаючи до мирного вирішення питання. Проблема корупції у військовій сфері Китаю не є новою, але масштаби останніх чисток свідчать про серйозність ситуації та її вплив на боєготовність армії.