Москва під атакою: дронів, пожежа на НПЗ та перекриття аеропортів
Вранці 18 червня Москва пережила масовану атаку безпілотників, яка призвела до пожежі на нафтопереробному заводі та значних стовпів диму над столицею Росії. Перші повідомлення про появу дронів над Москвою та Московською областю почали з’являтися близько четвертої години ранку, а вже за 40 хвилин мер міста Сергій Собянін заявив про збиття безпілотників.
Дослідники OSINT-спільнот встановили, що один з ударів припав на нафтопереробний завод у Капотні, промисловому районі на околиці Москви. Після влучання виникла масштабна пожежа, яка охопила щонайменше два нафтосховища. Також зафіксовані пошкодження деяких будівель у місті.
На початковому етапі Сергій Собянін повідомив лише про падіння уламків на території торгового центру «Садовод» та незначні пошкодження однієї з будівель, запевнивши, що постраждалих немає, а екстрені служби працюють на місці. Інформацію про атаку на НПЗ мер не коментував. Однак згодом він офіційно підтвердив удар по нафтопереробному підприємству.
«Сили ППО продовжують відбивати масову атаку. Кільком безпілотникам вдалося дістатися до МНПЗ. Вживаються заходи для ліквідації наслідків», – написав Собянін, додавши, що ще 52 безпілотники були знищені. Таким чином, загальна кількість збитих дронів досягла 137.
Через атаку безпілотників московські аеропорти «Внуково» та «Домодедово» запровадили тимчасові обмеження на приймання та випуск повітряних суден.
Наслідки атаки та реакція влади
Масована атака дронів на Москву стала одним з найсерйозніших інцидентів такого роду, які останнім часом спостерігаються у російській столиці. Хоча офіційні особи намагалися мінімізувати масштаби події, численні фотографії та відеозаписи, що поширювалися в мережі, свідчили про значні масштаби повітряної атаки.
Нафтопереробний завод у Капотні, який зазнав удару, є одним із важливих об’єктів промислової інфраструктури Москви. Його робота забезпечує значну частину потреб міста у паливно-мастильних матеріалах. Пожежа на такому об’єкті не лише становить серйозну загрозу екології, але й може мати економічні наслідки.
Реакція мера Москви, який спочатку замовчував атаку на НПЗ, а потім був змушений визнати її, вказує на складнощі, з якими стикаються російські органи влади у сфері протиповітряної оборони та інформування населення про подібні події. Збільшення кількості збитих безпілотників – з 40 хвилин після появи перших повідомлень до 137 – може свідчити як про зростання потужності атаки, так і про ефективність роботи ППО.
Тимчасове закриття аеропортів є стандартною процедурою під час таких загроз, спрямованою на забезпечення безпеки пасажирів та авіаперевезень. Проте, це також може призвести до затримок рейсів та незручностей для пасажирів.
Деталі щодо того, хто стоїть за цією атакою, та її можливі наслідки залишаються предметом подальшого аналізу та розслідування. Проте, безпрецедентний масштаб атаки на російську столицю, що призвів до пожежі на стратегічно важливому об’єкті, безумовно, є значною подією.